Самооцінювання. Сайт Підлозцівського ліцею Підлозцівської сільської ради Рівненської області

Додаток 1

до протоколу засідання

педагогічної ради

Підлозцівського ліцею

16.06.2023р. № 14

ДОВІДКА (висновок)

за результатами самооцінювання освітньої діяльності Підлозцівського ліцею Підлозцівської сільської ради за напрямом

«Управлінські процеси закладу освіти» (2022-2023н.р.)

У Підлозцівському ліцеї Підлозцівської сільської ради (далі – Ліцей) з 01 по 07 квітня 2023 року проведено вивчення самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямом «Управлінські процеси» за допомогою інформаційно-аналітичної системи зовнішнього оцінювання і самооцінювання освітніх та управлінських процесів EvaluEd.

Відповідальна особа із забезпечення оперативного керування процесом здійснення самооцінювання Луцук Г.Я., заступник директора з навчально-виховної роботи, та робоча група у складі Котяй О.М., директора ліцею, Снитюк Т.В., заступника директора з навчально-виховної роботи, Шпак Т.М., практичного психолога забезпечила збір інформації та участь у анкетуванні за формами системи інформаційно-аналітичної системи зовнішнього оцінювання і самооцінювання освітніх та управлінських процесів EvaluEd всіх учасників освітнього процесу. За результатами самооцінювання розроблено пропозиції про удосконалення освітньої діяльності за напрямом «Управлінські процеси».

Паралельно з самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямом «Управлінські процеси» за допомогою інформаційно-аналітичної системи EvaluEd проведено самоаналіз управлінських процесів в Ліцеї за вимогами:

4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань – потребує покращення;

4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм – достатній;

4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для

професійного розвитку педагогічних працівників – достатній;

4.4. Організація освітнього процесу на засадах демократизму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою – достатній;

4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності –потребує вдосконалення.

Результати проведеного самоаналізу системи управлінської діяльності засвідчили наступне.

Ліцей має чітко сформульовану, зрозумілу та реалістичну стратегію розвитку. Стратегія визначає місію, візію та цілі діяльності закладу освіти, умови, які необхідні для їхнього досягнення, пріоритети та кроки, які керівництво та педагоги планують здійснити для досягнення визначених цілей відповідно до принципів освіти та підготовки учнів до майбутнього життя. Стратегію розвитку оприлюднено на веб-сайті Ліцею, вона доступна для батьків та інших зацікавлених осіб. Заклад освіти регулярно відстежує та збирає інформацію, необхідну для свого стратегічного розвитку (зміни в законодавстві, розвиток освітньої політики тощо) та враховує їх у процесі виконання стратегії розвитку.

Ліцей має чіткий і реалістичний річний план роботи, який є частиною стратегії розвитку закладу. Здійснюється аналіз виконання плану за попередній навчальний рік. Більшість компонентів річного плану є вимірюваними. До його розробки залучаються усі учасники освітнього процесу. Однак більшість із них проявляють безініціативність у плануванні роботи закладу.

Діяльність педагогічної ради спрямовується на реалізацію річного плану і стратегії розвитку закладу. На засіданнях педради розглядаються актуальні питання за напрямами освітньої діяльності:

аналіз якості освітнього процесу,
моніторингові дослідження результатів навчальних досягнень учнів, компетентнісного підходу до навчання , адаптації учасників освітнього процесу, відвідування учнями навчальних занять, дотримання академічної доброчесності тощо;
аналіз курсової підготовки, нормативної бази освітнього процесу.

Керівництво Ліцею постійно вивчає потреби учнів та працівників закладу, готує і доводить до відома засновника запити для задоволення потреб закладу освіти та відстежує їх реалізацію. Керівництво враховує, наскільки матеріально-технічне та фінансове забезпечення сприяє або зменшує можливості для досягнення цілей, закладених у стратегії розвитку. Заклад освіти надає засновнику об’єктивну та актуальну інформацію щодо своїх потреб. Керівництво Ліцею систематично оцінює стан матеріально-технічних умов для навчання. Відповідно до стратегії розвитку та у співпраці із засновником заклад освіти підтримує такий стан матеріальних умов, який забезпечує доступ до освіти кожному учневі відповідно до його індивідуальних освітніх потреб.

Проведена технічна модернізація закладу: всюди наявний доступ до мережі Інтернет, що поряд з підвищенням ІКТ-компетентності педагогів сприяє підвищенню якості освіти учнів. Проводиться подальша цілеспрямована робота з систематизації, оновлення та поповнення інформаційних ресурсів освітнього процесу, розширення використання мультимедійного контенту.

Подано клопотання до засновника на виділення коштів для проведення капітального ремонту спортивної зали, їдальні, двох вбиралень, реконструкції питних фонтанчиків.

Режим роботи закладу враховує потреби учасників освітнього процесу. Між уроками є одна велика перерва. Тривалість уроків визначена санітарними вимогами. Розклад навчальних занять в повній мірі забезпечує рівномірне навчальне навантаження відповідно до вікових особливостей учнів, в ньому враховано норми санітарного регламенту та постанов КМУ щодо роботи закладу в умовах пандемії та правового режиму воєнного стану. Розклад навчальних занять сформований відповідно до освітньої програми.

У Ліцеї забезпечено формування та реалізацію індивідуальних освітніх траєкторій, зокрема для дітей з особливими освітніми потребами, при організації індивідуальної форми здобуття освіти (педагогічний патронаж, сімейна форма навчання, екстернат) та інституційної (очної). У закладі відкрито 5 інклюзивних класів. Для учнів з ООП створені індивідуальні програми розвитку, до створення якої залучено педагогічних працівників, працівників ІРЦ, батьків дітей; навчальні плани, які враховують індивідуальні особливості дитини, облаштовано інклюзивно-ресурсну кімнату.

Керівництво Ліцею сприяє створенню комфортного психологічного клімату та атмосфери довіри між учасниками освітнього процесу. Всі конфлікти в закладі освіти вирішуються конструктивно. Керівник створює умови для попередження конфліктів, а у разі їх виникнення сприяє їх вирішенню на рівні закладу. Управлінські рішення є обґрунтованими та прозорими, учасники освітнього процесу мають можливість впливати на ухвалення управлінських рішень.

Пропозиції щодо удосконалення освітнього процесу обговорюються під час педагогічних рад, зустрічей з батьками, у Вайбер групі вчителів, на класних годинах, засіданнях учнівського самоврядування, під час анкетування. Слід зазначити, що більшість пропозицій від здобувачів освіти та їх батьків надходять щодо покращення матеріально-технічної бази закладу.

У закладі діють загальношкільні батьківські збори, учнівське самоврядування. В кінці навчального року відбувається публічний звіт керівника закладу про свою діяльність перед батьками, педагогами та громадськістю. Відбуваються зустрічі керівництва Ліцею із представниками учнівського самоврядування для вирішення питань щодо покращення освітнього процесу, урізноманітнення дозвілля, проведення заходів.

У Ліцеї створено інформаційний простір для забезпечення відкритості його діяльності. Створено та постійно підтримується офіційний веб-сайт https://schoolsnt.wordpress.com/, який містить всю необхідну інформацію про діяльність закладу освіти. Ліцей має власну сторінку у соціальній мережі – Фейсбук. Інформація, що розміщується на сайті та в соціальній мережі, стосується основних аспектів діяльності закладу освіти.

Ліцей повною мірою забезпечений висококваліфікованими педагогічними та іншими працівниками. Штат педагогічних працівників сформовано, вакансії заповнюються вчасно, проте не усі педагогічні працівники працюють за фахом. Керівництво закладу освіти проводить кадрову політику з урахуванням освітньої програми.

Педагогічні працівники постійно підвищують свій професійний рівень, використовуючи різноманітні форми підвищення кваліфікації, передачі педагогічного досвіду, а також самоосвіту. Цікавляться новими тенденціями у розвитку освіти. Отримані навички та компетентності застосовують у викладацькій діяльності. Систематично аналізують і оцінюють свою роботу з метою вдосконалення власної педагогічної майстерності. Вдосконалюють свої знання та навички взаємодії з дітьми з особливими освітніми потребами. Керівництвом здійснюється аналіз професійного розвитку педагогічних працівників.

У Ліцеї створено, затверджено та оприлюднено План підвищення кваліфікації педагогічних працівників. У Плані суб’єктом надання послуг з підвищення кваліфікації зазначено Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, проте педагогічні працівники мають можливість підвищувати свою кваліфікацію і у інших суб’єктів: на платформах: «На урок», «Всеосвіта», “Prometheus”, “EdEra”. В особових справах вчителів наявні сертифікати про підвищення кваліфікації, які визнані педагогічною радою на підставі клопотань педагогічних працівників. Педагогічною радою закладу освіти схвалений Порядок визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників Ліцею. Один педагогічний працівник успішно пройшов сертифікацію.

Заклад освіти застосовує та раціонально використовує засоби матеріального і морального заохочення. Керівництво сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, атестації, сприяє постійному професійному вдосконаленню педагогів. Мотивує педагогів до самоаналізу власної педагогічної діяльності. Керівництво закладу заохочує педагогічних працівників до розроблення різноманітних інформаційних освітніх ресурсів та допомагає їх оприлюднювати.

Принцип людиноцентризму, а також дотримання прав учасників освітнього процесу закріплені в основних документах закладу освіти: статуті, освітній програмі, правилах поведінки, правилах внутрішнього розпорядку. Учасники освітнього процесу обізнані зі своїми правами та обов’язками, вважають їх справедливими та доречними. Керівництво закладу освіти вчасно реагує на порушення прав і обов’язків учасників освітнього процесу, приймає відповідні рішення та аналізує їх виконання. Керівництво закладу освіти відкрите до діалогу з учасниками освітнього процесу, постійно сприймає та враховує їхні пропозиції.

Комунікація «вчителі-учні-батьки» відбувається через консультації, бесіди, години спілкування, оголошення, телефонний зв’язок, веб-сайт ліцею, фейсбук сторінку ліцею, соціальні мережі (вайбер-групи, Zoom, Skype, class-room, тощо).

Управлінська діяльність в умовах карантинних обмежень і за потреби в умовах правового режиму воєнного стану здійснюється з використанням дистанційних технологій. Це стало певним викликом для адміністрації Ліцею, але і дало поштовх для пошуку та вдосконалення нових форм управлінської діяльності закладу. Педагогічні ради, наради при директорові, засідання методичної ради заклад може проводити як в офлайн, так і онлайн форматі.

Адміністрація Ліцею забезпечує ряд заходiв щодо формування академічної доброчесностi. Розділ «Академічна доброчесність» входить у Положення про ВСЗЯО, який визначає заходи для попередження, виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності, відповідальність за порушення академічної доброчесності. Питання дотримання академічної доброчесності при виконанні письмових робіт розглядалося на засіданні педагогічної ради. Звернень щодо порушення академічної доброчесності не зафіксовано. У закладі проводяться бесіди, анкетування, години спілкування з усіма учасниками освітнього процесу.

У Ліцеї спостерігається ефективна співпраця та комунікація між керівником та його заступниками, іншими працівниками. Налагоджено канали комунікації керівництва з іншими учасниками освітнього процесу. Органи громадського самоврядування діють активно та ефективно, допомагають керівництву вирішувати проблеми закладу та ухвалювати раціональні управлінські рішення.

Участь у формуванні прозорості, відносин довіри в закладі освіти приймає учнівське самоврядування, яке висвітлює інформацію про події, що відбуваються в ліцеї, через шкільний сайт, сторінки в мережі Facebook, спілкування в Viber-групах.

Рівні оцінювання за вимогами:

стратегія і планування в ліцеї – достатній;
довіра і прозорість – достатній;
ефективність кадрової політики – високий;
організація освітнього процесу на засадах людино центризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою – достатній;
політика академічної доброчесності – достатній.

В загальному – достатній рівень.

Директор Ольга КОТЯЙ

Додаток 3

до протоколу засідання

педагогічної ради

Підлозцівського ліцею

16.06.2023р. № 14

ДОВІДКА (висновок)

«Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти»

Відповідно до наказу МОН України від 30.11.2020 № 1480 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти», Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Підлозцівського ліцею, наказу Підлозцівського ліцею від 03.01.2023 № 2-о «Про проведення самооцінювання за напрямом «Педагогічна діяльність педагогічних працівників» у закладі була проведена процедура самооцінювання за напрямом «Педагогічна діяльність педагогічних працівників».

Самооцінювання здійснювалося робочою групою у складі: голови Котяй О.М., директора ліцею, членів групи Луцук Г.Я. (ЗДВНР) , Сасіної Л.В., Поляк Г.П., Остапчук І.С., Снитюк Т.В., Шпак Т.М., Пигаль О.В. (педагогічні працівники закладу), Фещенко Вікторії (представник від учнівського самоврядування), Басич О.І. (голова батьківського комітету).

Робочою групою було проаналізовано якісний склад педагогічних працівників: 29 (96,7%) педагогів мають вищу освіту, 1 (3,3%) – середню спеціальну.

За категоріями:

вища категорія – 18 ( 60%);
перша категорія – 3 (10%);
друга категорія – 5 (16,6%);
десятий т.р. – 1 (3,3%);
одинадцятий т.р. – 1 (3,3%);
дванадцятий т.р. – 2 (6,6%).

За педагогічними званнями:

старший вчитель – 13 (43,3%).

За результатами проведеного самооцінювання шляхом спостереження, анкетування та опитування робочою групою встановлено, що учителі Підлозцівського ліцею планують свою професійну діяльність. У всіх педагогів наявне календарно-тематичне планування, що відповідає освітній програмі закладу (обсяг запланованих годин не перевищує/ не є меншим за обсяг годин робочого навчального плану). Зміст календарно-тематичного планування відповідає очікуваним результатам навчально-пізнавальної діяльності учнів згідно навчальних програм предметів. Однак, лише у окремих учителів у календарно-тематичному плануванні простежується компетентнісний підхід у викладанні.

За результатами анкетування встановлено, що при розробці календарно-тематичного планування учителі закладу використовують такі джерела/ресурси:

27,3% - зразки фахових видань;

27,3% - рекомендації МОН України;

15,2% - розробки з Інтернет-сайтів;

18,2% – спільна робота з колегами;

9,1% - власний досвід;

3% - досвід, запозичений у колег.

Педагогічні працівники закладу використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними вміннями.

Спостереження за навчальними заняттями свідчить про те, що 100% вчителів сприяють формуванню компетентності спілкування державною мовою. Під час проведення навчальних занять спостерігався розвиток критичного мислення та реалізація наскрізних змістових ліній, сприяння формуванню потреби учнів у навчанні протягом життя, культурної, громадянської, інформаційно-комунікаційної компетентностей. Вчителі забезпечують формування математичної грамотності, ініціативності та підприємливості, компетентності у галузі природничих наук, уміння спілкуватися іноземними мовами.

Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти. Зокрема , вчителями розробляються індивідуальні освітні траєкторії для учнів, які мають особливі освітні потреби (інклюзивне навчання), та учнів, які потребують індивідуальної форми навчання (педагогічний патронаж). Однак, в закладі освіти відсутня практика формування та реалізації індивідуальної освітньої траєкторії за власною ініціативою для учнів, які потребують відповідної корекції їхньої освітньої діяльності та адаптації до освітнього процесу, та учнів, які випереджають однокласників у швидкості та якості засвоєння навчального матеріалу (мають підвищену мотивацію до вивчення окремих предметів). У роботів вчителів відсутній системний підхід до формування те реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів (за потреби).

У процесі самооцінювання вивчалось питання створення педагогічними працівниками власних освітніх ресурсів з метою реалізації набутого досвіду. За результатами опитування вчителі поширюють власний педагогічний досвід у спосіб:

публікації на сайті закладу (33,3%);
розміщення у професійних спільнотах соціальних мереж (13,3%);
у блогах (13,3%);
у фахових виданнях (6,7%);
у матеріалах та / або виступах конференцій (6,7)%
інше (6,7%);

Основні види освітніх ресурсів, які створюються або використовуються педагогічними працівниками під час підготовки або проведення навчальних занять, обов’язкових видів робіт – це навчальні програми, календарно тематичні плани, методичні розробки, сценарії, презентації тощо.

Разом з тим (20%) вчителів вказали, що взагалі не мають власних публікацій.

За результатами спостереження за навчальними заняттями близько половини вчителів використовують зміст предмета для формування суспільних цінностей, сприяють вихованню патріотизму у здобувачів освіти в процесі їх навчання, виховання та розвитку. Переважна більшість педагогів сприяють розвитку в учнів загальнолюдських цінностей, більше половини учителів – навичок співпраці та командної роботи.

На відвіданих заняттях члени робочої групи спостерігали, що вчителі використовують обладнання та засоби навчання для активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, мережу Інтернет для пошуку навчальної інформації, виконання онлайн-завдань, інформаційно-комунікаційні технології, що сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями. Результати опитування учителів свідчать про те, що всі педагоги закладу освіти використовують інформаційно-комунікаційні технології під час підготовки до уроків, проведення навчальних занять, налагодження зворотного зв′язку з учнями.

Фактично всі педагогічні працівники використовують дистанційні технології в синхронному та асинхронному режимі. Синхронно проводять навчальні заняття через сервіс Google Meet. Завдання для занять в асинхронному режимі розміщують у Viber та на Google диск .

Проте значна частина педагогічних працівників не володіє навичками впевненого користувача у використанні комп’ютерних технологій, офісних програм.

У закладі щорічно розробляється План підвищення кваліфікації педагогічних працівників, яким передбачається проходження курсів підвищення кваліфікації на базі Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Переважна більшість педагогічних працівників закладу обирають різні форми та види підвищення кваліфікації. За результатами анкетування для підвищення рівня професійного розвитку учителі обирають підвищення професійної кваліфікації за формами:

курси РОІППО (22,2%);
вебінари (22,2%);
самоосвіта (20%);
онлайн-курси (17,8%);
конференції (6,7%);
методичні семінари, тренінги (4,4%).

Результати опитування засвідчили, що в закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації педагогів, їх чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації (80%), переважна більшість педагогічних працівників (61,5%) вважає, що жодних перешкод для їхнього професійного розвитку немає.

Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність на рівні закладу освіти: залучають учнів до участі у Всеукраїнських конкурсах («Кенгуру», «Соняшник» тощо), впроваджують інноваційні технології в освітній процес, організовують роботу над індивідуальними методичними темами. Учителі закладу не забезпечують участі у фахових конкурсах, не залучаються у якості освітніх експертів.

Налагодження співпраці із здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти відбувається на засадах педагогіки партнерства. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотний зв'язок. Більшість учнів (58%) вважають, що їхня думка повною мірою враховується в освітньому процесі, 36% - що вона враховується з окремих предметів. Спостереження за проведенням навчальних занять засвідчують те, що переважна більшість педагогічних працівників використовують форми роботи , спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти , застосовують особистісно-орієнтований підхід, вислуховують та сприймають думки учнів.

Спілкування з батьками здобувачів освіти відбувається у різних формах: індивідуальне спілкування (52,9%), батьківські збори (41,2%), соціальні мережі, сайт закладу освіти. У закладі освіти сплановано та реалізовано в різних формах заходи, що передбачають конструктивну співпрацю учасників освітнього процесу. Більшість батьків стверджують, що педагоги закладу освіти забезпечують зворотний зв'язок із ними.

У ліцеї існує практика взаємонавчання, взаємовідвідування уроків . Налагоджено професійну співпрацю педагогів, працюють методичні об′єднання, діяльність яких характеризується використанням різних форм взаємодії учителів, пошуком шляхів забезпечення якості освіти.

Переважна більшість педагогічних працівників під час провадження педагогічної діяльності дотримуються академічної доброчесності (під час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, при використанні джерел інформації, запобігають списуванню). Вони систематично інформують учнів щодо необхідності дотримання основних засад та принципів академічної доброчесності. Під час проведення навчальних занять та в позаурочній діяльності, використовують диференційовані та різнорівневі завдання, спонукають учнів посилатися на використані джерела при написанні творчих робіт. За результатами анкетування переважна більшість учнів зазначила, що педагоги проводять бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності, неприпустимість списування та плагіату, необхідність указувати джерела інформації, які використовуються. Однак, у ході проведення самооцінювання були виявлені проблеми з недотримання окремими учителями принципів академічної доброчесності під час оцінювання навчальних досягнень учнів.

Рівні оцінювання за вимогами:

планування роботи вчителів – достатній
підвищення рівня компетентності – достатній
співпраця вчителів – достатній
академічна доброчесність вчителів – середній

В загальному – достатній рівень.

Заступник директора з

навчально-виховної роботи Галина ЛУЦУК

Додаток 1

Довідка (висновок)

за результатами комплексного самооцінювання якості освіти

та освітньої діяльності Підлозцівського ліцею

Підлозцівської сільської ради в 2020-2021 навчальному році

Відповідно до Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, затвердженого наказом від 05.06.2020 № 59 «Про затвердження положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти», на виконання наказу від 31.08.2020 № 82 «Про затвердження складу робочої групи із вивчення та оцінювання якості освіти та освітньої діяльності у ліцеї», в Підлозцівському ліцеї упродовж 2020-2021н.р. здійснювалось самооцінювання освітніх і управлінських процесів. За наслідками вивчення документації, результатів опитування учасників освітнього процесу та фактів встановлених під час спостереження за освітнім середовищем, оцінюванням здобувачів освіти, педагогічною діяльністю педагогічних працівників, управлінськими процесами було встановлено викладене нижче.

Напрям 1. Освітнє середовище

Комфортні та безпечні умови. Один із пріоритетних напрямків роботи закладу - створення безпечного та комфортного освітнього середовища. Щорічно в ліцеї проводиться косметичний ремонт всіх приміщень. Наявні необхідні для реалізації освітньої програми 16 навчальних кабінетів, які частково відповідають нормативним та санітарно-гігієнічним вимогам в зв’язку з облаштуванням окремих із них пристосованих приміщеннях, 1 комбінована майстерня, 1 спортивна зала. Для реалізації освітніх програм наявне навчально-методичне та технічне забезпечення, облаштовані класи НУШ, поділені на відповідні осередки. Зроблено художнє оформлення коридорів, навчальних приміщень, проведено їх озеленення.

Проблемою залишається відсутність кабінетної системи (в зв'язку з перевищенням кількістю учнів проектної потужності закладу), що негативно позначається на якості навчальних занять з фізики, хімії, біології, інформатики. Не створена сучасна матеріально-технічна база для вивчення англійської мови в зв’язку з відсутністю приміщення для кабінету. Приміщення для шкільної бібліотеки не відповідає нормам (облаштовано у службовому приміщенні).

У навчальних кабінетах створені належні (з позицій безпеки ) умови праці та навчання. У наявності інструкції з техніки безпеки та виробничої санітарії, належним чином організовані робочі місця. Актами-дозволами на проведення занять підтверджено дотримання вимог техніки безпеки та охорони праці в кабінетах потенційно підвищеної небезпеки (фізика, хімія, інформатика, спортзал, майстерня). Своєчасно проводяться всі види інструктажів з працівниками закладу з фіксацією у журналах, які ведуться згідно з нормами. З учнями та працівниками відповідальні особи проводять інструктажі щодо алгоритму дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Випадків виробничого травматизму, травмувань невиробничого характеру у закладі не було.

Адміністрація, вчителі, класні керівники забезпечують профілактичну роботу з учнями та працівниками шляхом проведення тижнів з охорони праці та безпеки життєдіяльності (жовтень, квітень) інструктажів, бесід на здоров'язбережувальну тематику, занять з цивільного захисту.

В ліцеї щорічно організовуються медичні огляди учнів, формуються учнівські групи для проведення занять з фізичної культури. Результати медичних оглядів враховуються вчителями при проведенні уроків, в т.ч. фізичної культури, трудового навчання, Захисту України.

В навчальному закладі велика увага приділяється організації раціонльного, збалансованого харчування. Організовано одноразове

харчування учнів за рахунок коштів батьків та безкоштовне для дітей пільгових категорій на основі перспективного меню, погодженого Держпродсанепідемслужбою, складеного з урахуванням сезонності на основі рекомендацій Є.Клопотенка. Частка учнів,охоплених харчуванням,становить 70% від загальної кількості. Щоденно здійснюється контроль за режимом, якістю харчування та якістю приготування їжі. Вивчається думка батьків та дітей щодо якості організації гарячого харчування (анкета). Питання організації харчування заслуховується на батьківських зборах.

В ліцеї проводиться робота з пропаганди правильного, здорового харчування серед дітей та батьків, зокрема в рамках тижнів здорового харчування. Питання раціонального харчування учнів включаються у тематику батьківських зборів, консультацій для батьків, висвітлюються в інформаційних куточках. Проводиться постійно просвітницько–роз’яснувальна робота серед учнів та їхніх батьків стосовно здорового способу життя. Організація харчування сприяє формуванню культури здорового харчування в учнів (96% опитаних дітей та 92% батьків задоволені якістю харчування, зазначили, що їжа в шкільній їдальні смачна та корисна). У закладі дотримано питний режим (переварена вода є постійно у їдальні в достатній кількості).

Працівники дотримують санітарно-гігієнічних норм у їдальні, санітарно- протиепідемічного режиму.

У ліцеї організовується психолого-педагогічний супровід освітнього процесу. З метою забезпечення нормального розвитку дітей в процесі супроводу психологом проводиться психодіагностика, корекційно-розвивальна діяльність, психологічне консультування, психолого-педагогічні консиліуми та здійснюється психологічна просвіта педагогів, учнів, батьків. Отримана в процесі супроводу інформація використовується для прийняття власних управлінських рішень.

У закладі проводиться систематична робота щодо адаптації учнів до освітнього процесу . Психологом щорічно здійснюється діагностування учнів 1, 5 класів на предмет адаптації до освітнього процесу. Питання адаптації розглядаються на психолого-педагогічних консиліумах, нарадах при директору, узагальнюються наказами (за результатами анкетування 100% батьків вважають, що у їхніх дітей не виникали проблеми з адаптацією у закладі). Проте питання адаптації вчителів в закладі жодного разу не розглядалось, хоча впродовж 2020-2021н.р. на роботу було прийнято троє учителів. За результатами проведення

моніторингу більшість педагогічних працівників та учнів відмітили позитивний психологічний клімат у закладі.

На підставі висновків медико-психолого-педагогічної консультації та заяв батьків в ліцеї створені інклюзивні класи, організовано навчання для учнів з особливими освітніми потребами, введена посада вчителя-асистента. Забезпечується психолого-педагогічний, методичний супровід інклюзивного навчання, створено умови для підвищення професійного рівня педагогічних працівників щодо роботи з дітьми даної категорії (інструктивно-методичні наради, консультування, курсова підготовка). В закладі придбано обладнання для інклюзивних класів за кошти місцевого бюджету, проводяться

корекційно-розвиткові заняття логопедом та практичним психологом, затверджено склад команд психолого-педагогічного супроводу , до яких на постійній основі залучені вчителі-предметники, які викладають у інклюзивних класах, та інші фахівці. Команди супроводу в складі постійних учасників та залучених фахівців в активній співпраці з батьками учнів з особливими освітніми потребами розробляють навчальні програми (адаптовані, модифіковані), індивідуальні програми розвитку для кожної дитини та систематично проводять моніторинг їх виконання з метою коригування та визначення динаміки розвитку дітей. Однак рівень методичної підготовки класних керівників, вчителів-предметників з питань інклюзивного навчання потребує вдосконалення.

Середовище, вільне від насильства. У закладі реалізуються заходи із запобігання проявам дискримінації, попередження насилля. Антибулінгова політика в ліцеї включає розроблення та затвердження педагогічною радою щорічних заходів з попередження та протидії булінгу, оприлюднення їх на шкільному сайті, проведення інформаційно-просвітницьких заходів для учнів та батьків: практичних занять з відпрацювання дій у випадку булінгу, тижнів «Безпечне освітнє середовище. Стоп, булінг!» із залученням представників ювенальної поліції. З метою дотримання порядку та дисципліни під час перерв у закладі організована система чергування учнів та вчителів, розроблені загальношкільні правила для учнів. У класних колективах розроблені правила поведінки для учнів, які розміщені на інформаційних стендах. В закладі налагоджена система роботи щодо запобігання пропусків занять учнями без поважних причин.

В системі позакласної виховної роботи закладу приділяється увага формуванню навичок безпечної поведінки в мережі Інтернет, проводиться робота з попередження кібербулінгу.

Розвивальне та мотивуюче середовище. У закладі освіти створено середовище, яке мотивує до навчальної діяльності, здоров'язбереження та здорового способу життя, екологічної поведінки. Учасники освітнього процесу залучаються до вирішення питань влаштування освітнього простору. З ініціативи учнів та батьків створені зони відпочинку в шкільних коридорах та на шкільному подвір'ї, можливості для рухливої активності на шкільному подвір'ї ( ігрова доріжка) та в приміщенні (настільний теніс), доступ до спортивного обладнання під час перерв.

Мотиваційним чинником для пізнавальної діяльності стало проведення учителями ліцею уроків під відкритим небом (впровадження ідей

В.Сухомлинського), залучення дітей до проектної діяльності, організація роботи в групах, що сприяє соціалізації здобувачів освіти.

Педагогічні працівники сприяють формуванню навичок здорового способу життя, здоров'язбережувальної та екологічної компетентностей в учнів шляхом реалізації наскрізних ліній під час проведення навчальних занять та позакласних заходів (екологічні декади, дні здоров'я тощо).

Шкільну бібліотеку для самопідготовки та отримання підручників відвідують 20% учнів, 80% - не користуються шкільною бібліотекою

(відсутність належного приміщення не дозволяє переобладнати бібліотеку в інформаційно-ресурсний центр).

Протягом року проводилось анкетування учнів та батьків щодо вивчення їхньої оцінки якості надання освітніх послуг у закладі. За результатами моніторингу можна стверджувати, що 52% учнів подобається перебувати у закладі, 68% учнів почувають себе у ньому комфортно, 88% батьків задоволені в цілому організацією освітнього процесу. Розклад занять задовольняє більшу частину учнів, але значна кількість із них посилається на надмірну завантаженість предметами. Облаштування території навколо закладу на високому та достатньому рівні оцінили 92% учнів та 100% батьків, чистоту навчальних кабінетів – 64% учнів та 88% батьків, чистоту їдальні – 80% учнів та 86% батьків, чистоту спортивної зали – 62% учнів та 72% батьків. Безпечним вважають шкільне середовище 92 % учнів. Температурний режим у ліцеї повністю влаштовує 72% учнів та 80% батьків. Негативною є думка більшості учнів (88%) та батьків (60%) щодо чистоти в туалетних кімнатах.

Невирішені проблеми в удосконаленні освітнього середовища:

кількість учнів перевищує проектну потужність (проектна потужність закладу 260 учнів, навчається 289 учнів);
не вирішено питання переобладнання та модернізації харчоблоку та їдальні, оформлення вестибюлю; відсутність окремих туалетних кімнат для хлопчиків та дівчаток (в зв’язку з відсутністю приміщень), не відокремлені кабінки в туалетних кімнатах (в зв’язку з недостатнім фінансуванням), відсутність безперебійного забезпечення санітарних кімнат засобами гігієни;
потреба в заміні дверей у класних кімнатах, підлоги в спортивному залі, ремонті вхідного приміщення;
необхідність створення матеріально-технічної бази з англійської мови, кабінету з цивільного захисту, кабінету інформатики, забезпечення комп’ютерами, ноутбуками навчальних кабінетів, осучаснення облаштування кабінетів школи 2,3 ступенів;
відсутність зон відпочинку для дітей з ООП у класах, забезпечення необхідними навчальними матеріалами учнів та вчителів;
забезпечення належної чистоти та охайності місць спільного користування (коридори, туалети) в режимі прибирання;
створення інформаційного простору ліцею (налагодження ефективної роботи бібліотеки, надання їй значимості інформаційно-ресурсного центру).

необхідність встановлення на комп’ютерах в кабінеті інформатики програм-фільтрів, що унеможливлюють доступ до сайтів небажаного змісту;
оприлюднення правил поведінки для учнів, принципів академічної доброчесності в ілюстрованій формі;

Рівні оцінювання за вимогами:

забезпечення комфортних і безпечних умов праці – достатній
створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації – достатній;
форми інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору – потребує покращення.

В загальному – достатній рівень.

Напрям 2. Система оцінювання здобувачів освіти

Система оцінювання в закладі освіти. Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти Підлозцівського ліцею здійснюється на підставі критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених Міністерством освіти і науки України: «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної

середньої освіти»: наказ Міністерства освіти і науки України від 13.04.2011 № 329; «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»: наказ Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222; наказу МОН від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 1 класу в Новій українській школі»; наказу МОН від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу в Новій українській школі»; наказу МОН від 16.09.2020 №1146 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 3 класу в Новій українській школі».

За результатами анкетування більшість учителів закладу (14, 54%) використовують виключно рекомендації МОН, 11 (43%) – адаптують критерії МОН до умов роботи закладу.

З інформацією про критерії оцінювання, порядок поточного та підсумкового оцінювання, чинниками, які впливають на тематичне оцінювання, батьків і учнів ознайомлюють, як правило, на початку навчального року, семестру. Інформування батьків про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень їхніх дітей в освітньому закладі здійснюється шляхом оприлюднення матеріалів на шкільному веб-сайті, проведення батьківських зборів, індивідуальних зустрічей з батьками. У випадках непорозумінь, вчитель і батьки звертаються разом до нормативних документів. На сайті освітнього закладу оприлюднені лише загальні критерії, розроблені МОН.

Результати анкетування батьків показали що: 12 (48%) із них переважно отримують інформацію про критерії, правила і процедури

оцінювання навчальних досягнень учнів, 6 (24%) – завжди отримують таку інформацію, 3 (12%) – іноді , 4(16%) – ніколи .

Опитування здобувачів освіти щодо отримання інформації про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень показало такі результати : 17 (68%) учнів отримують відповідну інформацію, 6 (24%) отримують лише в разі звернення до вчителя, 2 (8%) учні – не отримують.

Результати спостереження за проведенням навчальних занять засвідчили, що переважна частина учителів ліцею акцентує увагу на позитивній динаміці учнів, адаптує систему оцінювання навчальних досягнень відповідно до компетентнісного підходу, спрямовуючи її на перевірку рівня оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями. Переважна більшість опитаних учнів в анкетах вказали, що у більшості випадків вчителі справедливо оцінюють їхні навчальні досягнення (11, 44%) , 9 учнів (36%) вважають оцінювання справедливим, 2 (8%) – у більшості випадків справедливим, 3 (12%) – несправедливим. Більшість батьків (15, 60%) вважають оцінювання навчальних досягнень учнів переважно справедливим, 6 (24%) – завжди справедливим, 4 (16%) – іноді справедливим. Важливо, що ніхто з батьків не поскаржився на несправедливе оцінювання.

Спостереження за навчальними заняттями, результати анкетування підтвердили, що в процесі оцінювання навчальних досягнень учнів учителі доступно пояснюють та аргументують виставлення оцінки, аналізують допущені помилки. Проте наявні випадки формального підходу до оцінювання, упередженості при оцінюванні навчальних досягнень учнів, відсутності аргументації оцінки учню під час уроків. З числа опитаних учнів 11 (44%) вказали в анкетах про наявність проблем в аргументації оцінювання вчителями навчальної діяльності, 36% здобувачів освіти відмітили наявність аналізу допущених помилок у практиці роботи лише окремих учителів.

В оцінній діяльності учителі 1-3 класів (15,2%) використовують формувальне оцінювання, за якими відстежують особистісний розвиток дитини та хід опанування нею навчального досвіду як основи компетентності. Вчителі 4-х класів, 5-11 класів аспект формувального оцінювання, яке оцінює процес навчання учнів, а не результат, використовують в недостатній мірі. Більшість із них не практикує під час проведення навчальних занять застосування таких прийомів формувального оцінювання як самооцінювання, взаємооцінювання, що підтверджено й результатами анкетування учнів. Опитування учнів з питань здійснення самооцінювання результатів своєї роботи під час занять показали, що переважна частина із них (13, 52%) дуже рідко здійснює самооцінювання,

10 (40%) – здійснює здебільшого.

Наявність проблем у впровадженні формувального оцінювання потребує детального вивчення питання в системі методичної роботи закладу.

Моніторинг оцінювання. У ліцеї проводиться всебічний аналіз тенденції щодо динаміки навчальних досягнень учнів на основі проведення моніторингів їхніх навчальних досягнень. Навчальні досягнення здобувачів освіти за результатами моніторингів, ДПА, ЗНО корелюються з підсумковим оцінюванням учителя. Результати проведених моніторингів розглядаються на засіданнях педагогічних рад, нарад при директору. За результатами

моніторингів в закладі готуються аналітичні матеріали, приймаються рішення про вдосконалення освітньої діяльності. Однак утілення затребуваних змін не завжди вдається на практиці, За результатами проведення внутрішніх моніторингів в ліцеї видаються накази, у яких підводяться підсумки проведення моніторингових досліджень. Проблемні питання обговорюються на засіданнях педагогічної ради. Моніторингові дослідження є основою для прийняття управлінських рішень щодо подолання проблем і негативних тенденцій.

Проте не всі вчителі вносять зміни в практику оцінювання навчальних досягнень учнів при виявленні проблем за результатами моніторингів. Відсутня практика обговорення результатів аналізу моніторингових досліджень з предметів на засідання предметних методичних об'єднань та прийняття конкретних рішень для удосконалення освітньої діяльності. Потребує удосконалення технологія проведення моніторингів

Відповідальність за результати навчання. В процесі освітньої діяльності педагогічні працівники закладу створюють умови для формування та розвитку в учнів відповідального ставлення до навчання: чітко визначають мету навчання, орієнтують учнів на прикладний характер навчання, ставлять проблемні запитання, зосереджують освітній процес на оволодіння ключовими компетентностями. Вчителі враховують думку учнів під час проведення уроків. Налагодження зворотного зв’язку від більшості учителів у формі заохочення до подальшого навчання засвідчили в анкетах 7(28%) учнів, від усіх учителів – 3 (12%) учнів. Значна частина опитуваних 10(40%) відмітила отримання такого зв’язку від окремих вчителів, 5(20%) учнів – в поодиноких випадках. Залежність результатів навчання від власної праці визнали 16(64%) учнів, від власної праці та праці батьків – 7 (28%) учнів, від рівня викладання 11 (44%) учнів, від об’єктивного, або необ’єктивного оцінювання 6(24%) учнів.

Питання мотивації, формування відповідального ставлення до навчання обговорювалось на засідання педагогічної ради, однак не розглядалось під час проведення виховних заходів.

В системі оцінювання здобувачів освіти потребують вирішення такі проблеми:

системне інформування учнів та батьків про критерії оцінювання, роз’яснення процедур оцінювання;
вивчення питань компетентнісного підходу при оцінюванні навчальних досягнень учнів в системі методичної роботи закладу;
використання формувального оцінювання, самооцінювання, взаємооцінювання здобувачів освіти;
розробляння критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів при використанні інших, крім класно-урочної, форм організації освітнього процесу;
аналізу результатів моніторингових досліджень на засіданнях предметних методичних об'єднань та прийняття ефективних рішень з метою підвищення ефективності освітнього процесу;

сприяння формуванню у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання шляхом проведення позакласних виховних заходів.

Рівні оцінювання за вимогами:

система оцінювання здобувачів освіти – потребує покращення.
моніторинг оцінювання – середній;
відповідальність за результати навчання – середній;

В загальному – середній.

Напрям 3. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Планування роботи вчителів. Спостереження за проведенням навчальних занять, аналіз календарно-тематичного планування, результати анкетування, свідчать, що вчителі ліцею приділяють увагу плануванню та прогнозуванню власної викладацької діяльності. Усі вчителі мають розроблені календарні тематичні плани, що відповідають освітній програмі ліцею та навчальним програмам МОН України. Педагоги самостійно визначають кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми (у межах програми), змінюють порядок їх вивчення відповідно до освітніх потреб учнів. Форми і методи роботи на заняттях спрямовані на розвиток творчої пошукової та аналітичної роботи. Теми освітніх занять відповідають календарно-тематичному плануванню. За результатами анкетування при розробленні календарно-тематичного планування використовують: рекомендації МОН (24, 30%); зразки, що пропонуються фаховими виданнями (18, 22%); розробки з інтернет-сайтів, блогів (16, 20%); (14, 17,7%) власний досвід. Однак у календарних планах більшої частини учителів не простежується компетентнісний підхід у навчанні. Відсутня практика аналізу реалізації календарно-тематичного планування на засіданнях методичних структурних підрозділів та визначення напрямків вирішення проблем, які виникають у ході використання календарно-тематичних планів протягом навчального року.

У ході відвідування навчальних занять зафіксовано, що більшість учителів використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями. Спостерігалось формування педагогами в учнів таких ключових компетентностей як спілкування державною мовою, навчання впродовж життя, математична компетентність, компетентності у галузях природничих наук, культурна компетентність тощо. Проте слід зауважити, що лише окремі учителі застосовують методи, форми і засоби навчання, використання яких сприяє розвитку екологічної компетентності, ініціативи та підприємливості.

Спостереження за навчальними заняттями показали, що вчителі сприяють формуванню суспільних цінностей. У першу чергу це стосується розвитку навичок співпраці та культури командної роботи. Частина учителів досить успішно розвивають в учнів соціальну емпатію і толерантність, серед наскрізних умінь найбільша увага приділяється формуванню здорового способу життя, розвитку громадянської свідомості, критичного мислення.

У закладі освіти індивідуальні освітні траєкторії розробляються лише для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах.

Підвищення рівня компетентності. У закладі створено необхідну матеріальну базу для використання ІКТ педагогічними працівниками: наявні комп’ютери та інше технічне обладнання, доступ до мережі Інтернет. Інформаційно-комунікаційні технології використовуються учителями на

різних етапах педагогічної діяльності: при підготовці та проведенні навчальних та позакласних занять, для зворотного зв’язку, інформування здобувачів освіти та їхніх батьків (веб-сайт ліцею). Для організації дистанційного навчання в основному педагоги застосовують у своїй роботі комп'ютерні презентації, ілюстрації, фото- та відеоматеріали для демонстрації й розуміння навчального матеріалу. Проте,

частка учителів не володіє навичками впевненого користувача у використанні комп’ютерних технологій.

Відповідно до вимог НУШ обладнані робочі місця учителів, придбані технічні засоби, що дає можливість їх щоденного використання в освітньому процесі

Під час дистанційного навчання педагоги використовували різні електронні платформи, веб-сайт закладу, Viber – групи.

Педагогічні працівники закладу освіти забезпечують власний професійний розвиток. Щорічно підвищують кваліфікацію шляхом курсової підготовки в РОІППО (100%), участі у вебінарах (64%), он-лайн курсах (70%), семінарах (40%), самоосвіти (84%). Станом на 01 червня 2021 року всі педагогічні працівники пройшли курси підвищення кваліфікації згідно з планом курсової підготовки. Тематикою для професійного зростання більшості із них стали форми організації освітнього процесу (48%), методичні аспекти викладання предметів та курсів (64%), використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті (64%), безпечне освітнє середовище та законодавче забезпечення освітнього процесу (40%).

В освітньому закладі створено умови для проходження чергової атестації. Педагогічні працівники можуть позачергово проходити атестацію та підвищувати кваліфікаційну категорію. Зростання якісного кваліфікаційного рівня вчителів (відсоток вчителів з першою, вищою кваліфікаційною категорією та педагогічними званнями) свідчать про вдосконалення освітньої діяльності у ліцеї. Результати анкетування засвідчили, що 100% учителів вважають, що у закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації, атестації, сертифікації.

Педагогічні працівники беруть участь в інноваційній роботі на рівні закладу, впроваджують її результати в освітній процес. Більшість із них мають набутий досвід, але лише окремі вчителі створюють освітні ресурси для використання в роботі. За останні роки в практиці роботи вчителів не практикується оприлюднення публікацій, методичних розробок. За

результатами анкетування лише 2 вчителі (8%) поширює власний педагогічний досвід у блогах, 4 (16%) - шляхом публікацій на сайті закладу, 7(28%) – у професійних спільнотах професійних мереж. Лише незначна частина із них формує власне портфоліо, володіє навичками дослідницько-експериментальної роботи. В анкетах 16 (64%) учителів вказало, що вони не

бачать жодних перешкод професійного розвитку, 7 (28%) вбачають як перешкоду недостатню матеріальну базу.

Співпраця учителів. У ліцеї процес професійного зростання вчителя не обмежується лише формами підвищення кваліфікації за межами закладу. Це

безперервний системний процес: участь у роботі методичних структурних підрозділів, самоосвіта, обмін досвідом. На засіданнях методичних об'єднань

відбувається взаємне збагачення педагогічними здобутками, спільний пошук оптимальних методів і форм викладання, спільна реалізація освітніх проектів. У закладі відсутня практика взаємовідвідування навчальних занять.

У переважній більшості вчителі працюють на засадах педагогіки партнерства, використовують особистісно-орієнтований підхід у навчанні, забезпечують психологічний комфорт здобувачів освіти, налагоджують співпрацю з батьками, вислуховують та сприймають думки учнів (14 дітей (56% ) вважають, що окремі учителі вислуховують та враховують їх думку, 8 (32%) – що, їх думку вислуховують і враховують лише окремі вчителі). Викладання здійснюється у відповідності до вікових та інтелектуальних можливостей дітей. Більшість учнів відзначили наявність чіткого зворотного зв’язку, який учителі встановлюють із ними в процесі навчальної діяльності. За результатами анкетування 17 учнів (60%) вважають, що вчителі їх переважно підтримують, 16 (64%) – що учителі переважно вірять в них, 13(52%) – що учителі переважно поважають їх, 12(48%) – що учителі переважно допомагають їм. Лише 4 учні (16%) відзначили відсутність зв’язку в системі «учитель-учень».

Комунікація з батьками в ліцеї здійснюється через індивідуальну роботу, консультування, спілкування в соцмережах. Анкетування батьків засвідчило наявність зворотного зв’язку з ними (19, 96%).

Академічна доброчесність учителів. Спостереження за проведенням навчальних занять дають підстави вважати, що більшість учителів діють на засадах академічної доброчесності: готують завдання, які запобігають списуванню, використовують групові форми роботи, використовують різнорівневі завдання та надають учням можливості самостійно обирати рівень контрольних і домашніх завдань. Для того, щоб запобігти випадкам порушення академічної доброчесності, знайомлять здобувачів освіти з основами авторського права, проводять бесіди на відповідну тематику. Опитування (анкетування) учнів засвідчило, що вчителі інформують їх про необхідність дотримання академічної доброчесності: 12 (45%) дітей вважає роз’яснювальну роботу регулярною, 9 (36%) – нерегулярною. Відсутність інформування про дотримання академічної доброчесності в закладі відмітили 5 учнів (20%).Проте значна частина здобувачів освіти порушує норми академічної доброчесності восвітній діяльності

Потребує удосконалення робота педагогічних працівників за такими напрямами:

створення власних освітніх ресурсів, участь в інноваційній, дослідницько-експериментальній роботі;
реалізація індивідуальної освітньої траєкторії учня з особливими освітніми потребами;

поєднання виховного процесу з формуванням ключових компетентностей, простеження наскрізних змістових ліній під час проведення навчальних занять
планування роботи з предмета з урахуванням компетентнісного підходу;
використання ІКТ в освітньому процесі, розвитку комп’ютерної грамотності, оволодіння навичками впевненого користувача комп’ютером;
оновлення системи комунікації «вчителі-батьки»;

запровадження практики щорічного аналізу реалізації календарно-тематичного планування та визначення напрямків вирішення проблем, які виникають у ході використання календарно-тематичних планів протягом навчального року;
забезпечення компетентнісного підходу у навчанні при складанні календарно-тематичного планування;
забезпечення наскрізного інформування учнів про необхідність дотримання норм академічної доброчесності, використання завдань, які спонукають учнів критично мислити, недопустимість неупередженості при оцінюванні навчальних досягнень учнів.

Рівні оцінювання за вимогами:

планування роботи вчителів – достатній;
підвищення рівня компетентності – достатній;
співпраці вчителів – середній;
академічна доброчесність вчителів – середній;

В загальному – середній.

Напрям 4. Управлінські процеси

Стратегія та планування. Керівництво ліцею мобілізує зусилля педколективу на вирішення проблемних завдань закладу, визначених Стратегією, річним планом та Положенням про внутрішню систему забезпечення якості освіти.

У закладі освіти розроблено Стратегію розвитку на 2020-2025р.р. та схвалено на засіданні педагогічної ради (протокол від 05.06.2020 № 6), оприлюднено на сайті закладу освіти. Документ включає мету розвитку закладу освіти, напрями, завдання та принципи, складається з чотирьох розділів: І – освітнє середовище закладу; ІІ – система оцінювання здобувачів освіти; ІІІ – педагогічна діяльність педагогічних працівників; ІV – управлінські процеси закладу освіти, що фактично дублює напрями внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Стратегією розвитку враховано специфіку та умови діяльності закладу, визначено завдання щодо створення рівного доступу для здобуття якісної освіти, формування ключових компетентностей, створення сучасної матеріально-технічної бази ліцею, інклюзивного середовища тощо. Стратегія розвитку закладу не піддавалася корегуванню. Враховуючи короткий термін реалізації (2020-2025р.р.), складно простежити моніторинг досягнення цілей, визначених документом.

Річний план роботи закладу створюється відповідно до Стратегії розвитку закладу з урахуванням освітньої програми. Його структура охоплює всі напрями освітньої діяльності, враховує основні завдання, визначені стратегією розвитку, містить аналіз роботи закладу за попередній навчальний рік. Визначені терміни виконання та відповідальні особи за виконання. У плані роботи передбачена тематика засідань педагогічної ради, яка спрямована на реалізацію основних завдань ліцею.

Додатком до річного плану є аналіз виконання попереднього річного плану, у якому визначено виконані завдання та завдання, які потребують корекції.

Діяльність педагогічної ради спрямовується на реалізацію річного плану (тематика засідань педагогічних рад відображена у річному плані роботи). Регулярно проводяться всі заплановані педагогічні ради, на яких затверджуються внутрішньошкільні документи, розглядається нормативно-правова база освітнього процесу, проблеми якості освіти та освітньої діяльності (100% педагогічних працівників вважає діяльність педагогічної ради ефективною).

У ЗО розроблено, затверджено Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, що визначає стратегію і процедури забезпечення якості освіти відповідно до законодавства. У 2020/2021 навчальному році було здійснено комплексне самооцінювання роботи ліцею. Проаналізовано анкети здобувачів освіти та їх батьків, учителів, розроблені за зразками анкет «Абетки для директора»).

До розроблення внутрішньошкільних документів керівництвом ліцею залучаються педагогічні працівники закладу, батьки, учні, про що свідчать розпорядчі документи (накази директора). Однак, вони виявляють пасивність та безініціативність у наданні та висловленні пропозицій (76% опитаних педагогічних працівників) в анкетах відмітили, що вони не брали участі в розроблені жодного документу.

Освітній процес закладу освіти організовується відповідно до затверджених в установленому порядку освітньої програми, навчального плану і річного плану роботи ліцею. Відповідно до річного планування в грудні та в травні щорічно здійснюється аналіз виконання робочих навчальних планів і програм з навчальних предметів, під час яких враховуються особливості закінчення навчального року та результати

різних видів контролю (фронтального, класно-узагальнюючого, тематичного), а також характеру контролю (попереднього, поточного,

перспективного). Виконання навчальних програм аналізується та узагальнюється в наказах ліцею.

Директор та заступники директора проводять педагогічні спостереження за якістю викладання з наступним проведенням аналізу відвіданих уроків та висновками, побажаннями й рекомендаціями.

Штатний розпис ліцею забезпечує виконання освітньої програми.

Довіра і прозорість. Права та обов’язки учасників освітнього процесу визначаються Статутом закладу, правилами внутрішнього розпорядку, правилами для учнів. Більшість учасників освітнього процесу обізнані зі своїми правами та обов’язками і вважають, що їх права не порушуються.

Результати анкетування засвідчили те, що пропозиції учасників освітнього процесу враховуються під час прийняття управлінських рішень. Пропозиції щодо удосконалення якості освіти та освітньої діяльності обговорюються під час педагогічних рад, засідань батьківської ради, вайбер-групи учителів, на класних годинах, засіданнях учнівського самоврядування.

Керівництво регулярно звертається до засновника із клопотаннями, заявками, щодо поліпшення матеріально – технічної бази закладу, здійснення капітально - ремонтних робіт. На сайті ліцею оприлюднено його кошторис та звіт про використання отриманих коштів. Постійно функціонує сторінка ліцею в мережі Facebook, де висвітлюються основні події роботи закладу. У вестибюлі розміщенні інформаційні стенди, на яких регулярно оновлюється інформація.

У закладі освіти забезпечується досвід учасників освітнього процесу, представників місцевої громади до спілкування із керівництвом (особистий прийом, звернення, використання сучасних засобів комунікації). Надана можливість обміну інформацією та думками в групі «Підлозцівський ліцей» на сторінці Facebook. За наслідками вивчення документації, проведення інтерв’ю з учасниками освітнього процесу з’ясовано, що керівництво вчасно розглядає звернення та вживає відповідні заходи реагування.

Інформаційне забезпечення керування ліцеєм здійснюється шляхом визначення відповідальної особи за роботою веб-сайту, налагодження виходу інформації, передбаченої ст. 30 Закону України про освіту та шкільного Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, розробляння звітності. Інформація про заходи викладається на сторінках у Facebook. Здійснюється інформування усіх учасників процесу через Viber - групи. Однак офіційний сайт закладу освіти потребує вдосконалення, оновлення та додаткового наповнення контентом.

В кінці навчального року керівник закладу публічно звітує про свою діяльність перед батьками, педагогами, громадськістю.

Ефективність кадрової політики. Заклад повністю укомплектований педагогічними кадрами, його керівництвом проводиться системна робота по забезпеченню освітнього процесу кваліфікованими працівниками. Всі основні предмети викладалися педпрацівниками, які мають відповідний фах, крім Захисту України, образотворчого мистецтва, також основ здоровя в 5,6 класах, географії в 6,7 класах, фізкультури в 6-х класах (всі ці предмети

викладають п’ятеро вчителів не за фахом, на підставі проходження курсої підготовки в РОІППО).

Керівництво закладу сприяє професійному зростанню педагогічних працівників. Плани підвищення кваліфікації розглядаються та затверджуються педагогічно радою закладу. Упродовж навчального року всі педагогічні працівники проходять курсову підготовку за обраними формами, напрямами підвищення кваліфікації. Підвищення кваліфікації здійснюється як шляхом очного так і дистанційного навчання на базі РОІППО, платформ

EdEra, Всеосвіта, Прометеус тощо. Здійснюються інформаційно-просвітницька робота щодо проходження добровільної сертифікації. Однак, у впродовж останніх років жоден із педагогічних працівників відповідної ініціативи не проявив. Більшість педагогічних працівників вважає, що керівництво закладу сприяє їх професійному зростанню.

У закладі створені умови для проходження щорічної чергової та позачергової атестації педагогічних працівників.

У закладі освіті реалізуються права та обов’язки учасників освітнього процесу (88% батьків здобувачів освіти, 96% учнів стверджують, що їхні права в закладі дотримуються).

Людиноцентризм. Адміністрація закладу дбає про матеріальне заохочення працівників. Виплачується винагорода за сумлінну працю у розмірі посадового окладу, щорічні премії з нагоди свят державного календаря. Готуються подання на нагородження грамотами та подяками на рівні громади та області. За погодженням з профспілковим комітетом відповідно до укладеного колетивного договору надаються додаткові відпустки за певні виконувані види робіт.

В освітньому закладі виконуються управлінські заходи щодо збереження та зміцнення здоров'я, соціального захисту учнів, педагогів, працівників.

закладу: організовуються медогляди учнів, складено соціальний паспорт ліцею, забезпечується чіткий режим роботи, організовується дистанційне навчання під час карантину, реалізовуються завдання з охорони здоров'я учасників освітнього процесу, виконання технічної безпеки та заходів з охорони праці, дотримання санітарно – гігієнічних норм.

За ініціативи органів учнівського самоврядування у ліцеї було започатковано участь у благодійних акціях. Заклад долучився до проектів екологічного, здоров'язберігаючого напрямків: «Молодь обирає здоров'я», «Олімпійський куточок», «Зоологічна галерея».

Режим роботи закладу враховує потреби учасників освітнього процесу. Тривалість уроків та перерв визначена санітарними вимогами. Розклад навчальних занять сформований відповідно до освітньої програми. Однак він не в повній мірі забезпечує рівномірне навчальне навантаження відповідно до вікових особливостей учнів та санітарно-гігієнічних вимог в зв’язку з наявністю сумісників, однієї спортивної зали, одного комп’ютерного класу тощо. Мають місце нульові уроки, не забезпечується дотримання вимог щодо часу проведення уроків математики, англійської мови, фізики, які у розкладі розміщенні останніми уроками. Найбільш інтенсивне навантаження на учнів припадає на понеділок, вівторок, середу та п’ятницю, що також порушує норму Санітарного регламенту.

В ліцеї створені умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти шляхом організації інклюзивного навчання, забезпечується підтримка талановитих та обдарованих дітей шляхом залучення їх до участі у МАН, різноманітних конкурсів, проектів тощо.

Адміністрація сприяє створенню психологічно-комфортного середовища у закладі. Аналіз анкетування продемонстрував, що в переважній більшості учасників освітнього процесу задоволені психологічним кліматом.

Політика академічної доброчесності. В ліцеї розроблено Положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу Підлозцівського ліцею (протокол від 13.05.2020 № 5). Більшість учнів за результатами анкетування зазначають, що з ним проводяться бесіди щодо дотримання академічної доброчесності. Випадків не доброчесної поведінки в закладі не зафіксовано. В анкетах учні зазначають, що керівництво та вчителі

інформують їх про негативне ставлення до корупції переважно на уроках та під час бесід.

Потребують вирішення такі управлінські проблеми:

- відсутність у закладі положення про преміювання працівників, пошук можливостей для матеріального стимулювання якісної роботи педагогів.
- недоцільність розміщення педагогічних кадрів;
- відсутність системного контролю за виконанням прийнятих рішень;
- несвоєчасність розміщення інформації на сайті закладу.
- залучення педагогічних працівників, учнів, батьків до розробляння документів.

Рівні оцінювання за вимогами:

стратегія і планування в ліцеї – достатній ;
довіра і прозорість – достатній;
ефективність кадрової політики – вимагає покращення;
політика академічної доброчесності – достатній.

В загальному – достатній.

Враховуючи результати, умови і причини, що забезпечили показники самооцінювання, відмічені в основній частині довідки, з метою підвищення рівнів якості освіти і освітньої діяльності,-

РЕКОМЕНДОВАНО:

у створенні освітнього середовища закладу:
1. зробити капітальний ремонт санвузлів, харчоблоку, вхідного приміщення; замінити двері у класних кімнатах, підлогу – в спортивному залі; оформити вестибюль.
2. створити кабінети англійської мови та цивільного захисту.
3. привести в систему роботу із реалізації політики академічної доброчесності.
4. створити зони відпочинку для дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах, забезпечити необхідним навчально-методичними м матеріалами вчителів та учнів.
5. забезпечувати належну чистоту та охайність місць спільного користування (коридори, спортивна зала, туалети).
6. налагодити ефективну роботу шкільної бібліотеки.
7. удосконалювати методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
8. забезпечувати розвиток освітнього середовища у напрямі здоров'язбереження та здорового способу життя.
9. встановити на комп’ютерах в кабінеті інформатики програм-фільтрів, що унеможливлюють доступ до сайтів небажаного змісту.
10. оприлюднити правила поведінки для учнів, принципи академічної доброчесності в ілюстрованій формі.

в системі оцінювання здобувачів освіти:

1. інформувати батьків та учнів про правила та процедури оцінювання навчальних досягнень на початок навчального року.
2. упорядкувати та поповнити інформацію на сайті закладу щодо ознайомлення батьків з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів.
3. учителям-предметникам календарне планування доповнювати додатком «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів». Налагоджувати постійний зворотній зв'язок з учнями в процесі оцінювання.
4. виготовити інформаційні стенди в класах «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів».
5. організувати роботу проблемного семінару з питань компетентнісного підходу в оцінюванні навчальних досягнень учнів. Впроваджувати формувальне оцінювання, самооцінювання, взаємооцінювання в освітньому процесі.
6. розробити критерії оцінювання при виконання інших, крім класно-урочної, форм організації освітнього процесу та форм роботи з учнями: дистанційного, кооперативного (групового) навчання.
7. на основі критеріїв, розроблених МОН, розробити критерії для виконання обов’язкових видів робіт.
8. у системі підвищення кваліфікації планувати курсову підготовку, самоосвіту за напрямком «Особливості оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в умовах компетентнісної освіти».
9. розробити систему заходів із формування у здобувачів освіти, відповідальності за результати свого навчання.
10. аналізувати результати моніторингових досліджень на засіданнях предметних методичних об'єднань з метою прийняття ефективних рішень;
11. сприяти формуванню у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання шляхом проведення позакласних виховних заходів.

в системі педагогічній діяльності педагогічних працівників закладу освіти:
1. підпорядковувати зміст календарно-тематичного планування очікуваним результатам навчально-пізнавальної діяльності учнів згідно з навчальними програмами. Щорічно на засіданнях м/о практикувати аналіз реалізації календарно-тематичного планування.
2. проводити в ліцеї майстер-класи учителів, які успішно впроваджують компетентнісний підхід у навчанні.
3. практикувати розробляння освітніх ресурсів (уроків, дидактичних тестових матеріалів, проектів тощо), оприлюднення їх на сайті ліцею, фахових виданнях, тощо.
4. реалізовувати наскрізний процес виховання у процесі викладання предметів. забезпечувати основні аспекти виховання під час проведення навчальних занять.

1. забезпечувати розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності педагогічних працівників через проведення практичних занять в рамках роботи методичних об'єднань, індивідуальних консультацій.
2. в процесі роботи над підвищенням професійного рівня приділяти увагу самоосвіті.
3. реалізовувати педагогіку партнерства у ліцеї, використовувати нові форми комунікації з батьками, забезпечувати особистісно-орієнтований підхід у навчанні, вихованні учнів.
4. організувати взаємовідвідування уроків в рамках роботи методичних об'єднань.
5. проводити моніторинги, розглядати на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директору питання дотримання академічної доброчесності у закладі.
6. удосконалювати зміст і форми проведення методичних об'єднань, адаптуючи їх до запитів і потреб учителів різних кваліфікаційних категорій та орієнтуючи на потреби учителя.
7. в системі методичної роботи забезпечувати розвиток вміння вчителів аналізувати, прогнозувати та планувати свою роботу, здійснювати дослідницько-експериментальну, інноваційну діяльність.
8. забезпечити наскрізне інформування учнів про необхідність дотримання норм академічної доброчесності, використовувати завдання, які спонукають учнів критично мислити, недопускати неупередженості при оцінюванні навчальних досягнень учнів.

в управлінській діяльності:
1. розробити положення про преміювання працівників закладу, шукати можливості для матеріального стимулювання якісної роботи педагогів.
2. налагодити системний контроль за виконанням прийнятих рішень.
3. своєчасно розміщувати інформацію на сайті закладу.
4. забезпечити розстановку педагогічних кадрів відповідно до їх кваліфікації.
5. залучати педагогічних працівників, учнів і батьків до розробляння внутрішньошкільних документів.

Заступник директора

з навчально-виховної роботи Г.Я.Луцук